З досвіду роботи

 

 

 

Знання права заслуговує найвищої шани.

 

Ульпіан

 

На жаль, наша країна ввійшла у третє тисячоліття з рядом соціально-економічних і правничих проблем. і однією із них є низький рівень правової освіти, культури, грамотності, свідомості населення, який, в свою чергу, призводить до низького рівня поваги до права і довіри до правників.

 

Незадовільний рівень здійснення своїх законних прав молодими громадянами зумовлено недостатнім знанням змісту правових механізмів реалізації основних особистих прав та невмінням їх застосовувати у різноманітних життєвих ситуаціях. Як наслідок, відбувається тотальна деформація правосвідомості молоді. В структурі правової психології молоді, як важливій складовій правосвідомості, домінує скептичне ставлення до можливості задоволення своїх основних потреб за допомогою використання правових механізмів, неповага до права та інституцій державної влади, байдуже ставлення до проявів неправомірної поведінки інших осіб, яка очевидно порушує їх власні законні права. Низький рівень правової культури молоді породжує правовий нігілізм як масове явище. Правовий нігілізм молоді характеризується свідомим запереченням соціальної цінності права; умисним ігноруванням юридичних приписів; закладає основи для протиправної поведінки. Також правовий нігілізм створює для молоді загрозу з боку політичних сил, які для впливу на маси застосовують правову демагогію.
Серед числа проблем, на подолання яких спрямоване правове виховання особливе місце займає проблема законності, однією з гарантій дотримання якої є фактор реалізації своїх прав молодими громадянами. Здійснення законних прав, поряд з правом на свої дії, передбачає можливість вимагати від інших суб’єктів вчинення певних дій (право на чужі дії) та можливість апелювати до держави за захистом і примусовим забезпеченням своїх юридичних прав (право на дії держави). Вимога здійснення дій від інших осіб та держави, як масове явище, повинна забезпечити неухильне і повсюдне виконання законів і підзаконних нормативних актів усіма учасниками суспільного життя  (насамперед керівниками державних органів та представниками правлячих політичних сил). Саме тому високий рівень правової культури громадян є найефективнішим інструментом встановлення режиму правопорядку в суспільстві.

 

Тому, в  умовах сучасного стану суспільства відповідальність освіти та виховання перед майбутнім потребує осмислення мети навчально – виховного процесу, який має бути спрямований на досягнення кожним учнем певних надбань, що сприятимуть успішному життю, розвитку багатогранної особистості. Це відповідатиме стратегії освіти, яка покликана займатися особливим духовним творінням: виховувати нову людину – Громадянина України, котрому притаманні риси, як національна самоповага і патріотичність, гуманізму і добропорядність, компетентність і волелюбність, який високо цінує ідеали демократії, свободи, справедливості.

 

Громадянами своєї держави ми стаємо з моменту народження, отримуючи права та обов’язки однакові для всіх. І чим раніше маленька особа усвідомить, що вона громадянин, тим більше в  державі шансів на добробут і процвітання у майбутньому. Але одного усвідомлення замало. Діти та молодь потребують чітких знань про свої права і  обов’язки та стабільної впевненості в тому, що в  державі дійсно співвідношення між теорією та практикою в  галузі права. Відсутність продуманої, соціально-педагогічної системи соціального та правового захисту дітей призводить до того, що офіційна державна система виховання ,,втрачає ” дітей та молодь, вона неспроможна впливати на їх свідомість та поведінку. Проте активність та творчий потенціал молодого покоління може добре послужити на користь суспільству [1].

 

Правова освіта - це комплекс системних заходів реалізації державної політики, одним з пріоритетних завдань якої є підвищення рівня правової культури та вдосконалення системи правової освіти населення, створення належних умов для набуття громадянами правових знань, а також забезпечення їх конституційного права знати свої права і обов’язки.

 

          Основна мета правової освіти — навчити людину орієнтуватися у правовому просторі та дотримуватися стандартів правомірної поведінки. Сформувати правову свідомість, вдосконалити правову культуру можливо лише системним, планомірним впливом на особу. Залучення підлітків, насамперед школярів, у суспільно-практичну діяльність через формування у них правових знань, які б перетворювалися у переконання, а також забезпечення правомірної поведінки і зростання правової активності і є кінцевим результатом правової освіти.

 

На даний час досить популярними стали  категорії:: «соціальний захист дитинства», «правовий  захист дитинства», «правове виховання». Правовий захист – це …діяльність державних органів та громадських організацій щодо надання допомоги громадянам в реалізації їх прав та інтересів, які гарантовані законодавством країни»{8с.88}.Соціальний захист дітей та молоді – це ,,система соціально-правових заходів та гарантій, які забезпечують реалізацію та охорону прав і свобод дітей та молоді ” [7, с. 25].  Правове виховання – це ,,систематична і цілеспрямована діяльність державних органів та суспільних організацій щодо формування у людини правової  свідомості і свідомого ставлення до законів держави ” [8, с. 83].

 

Аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури свідчить про наполегливі спроби вчених щодо розробки технологій соціально-педагогічної роботи з дітьми, які були б спрямовані на їх безпосередній правовий захист [3; 5; 8].

 

Загальноосвітня школа не може стояти осторонь тих соціальних проблем, які виникають перед суспільством. Школа – це багатогранна соціально – педагогічна система, яка відображає життя суспільства і покликана формувати інтелектуальну, творчу та ініціативну особистість, здатну жити і творити в принципово нових умовах економічного й політичного існування країни, забезпечити прогрес розвитку суспільства, вивести державу на рівень світової цивілізації.

 

Проте, аналіз проблеми та власний досвід дозволяє виокремити недоліки у правовиховній роботі сучасної школи: в її змісті переважають питання кримінального права, перевага надається вивченню прав особистості, відповідно менше звертається уваги на вивчення обов’язків; недостатня увага приділяється особистій відповідальності людини за свою поведінку; майже відсутнє обґрунтування справедливості правових норм в її інтерпретації; головний аспект робиться на заборонах, обмеженнях замість розкриття їх моральних засад; відчувається суттєвий розрив між змістом правових норм і конкретною поведінкою учнів[4].

 

               Сучасне соціальне, економічне і політичне життя  народу України продовжує характеризуватися нестабільністю. Однією з причин цього є недосконалість і нестабільність правової системи України, занадто повільні кроки по шляху формування її як правової держави. Особливості соціально економічних, політичних труднощів, які переживає наша держава сьогодні, протиріччя розвитку нашого суспільства гостро впливають на школу. Помітним стало зниження в школярів цікавості до навчання, не дає належного виховного ефекту система внутрішньої роботи навчального закладу, погіршується дисципліна, антидевіантний імунітет школярів, зростає кількість важковиховуваних підлітків правопорушень, скоєних неповнолітніми.  Це, поряд з  іншими причинами, негативно відбивається на правовій свідомості і культурі громадян нашої держави, що в свою чергу створює відповідні умови для зростання всілякого роду правопорушень, зокрема, і злочинів. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває вивчення державно-правових явищ, які є одним із важливих засобів упорядкування цих відносин. З цією метою Кабінетом Міністрів України  у травні 1995 року було затверджено  Програму правової освіти населення України та введено до системи загальноосвітньої підготовки курс “Основи правознавства ”.

 

 

 

 

 

 

 

Сумлінне вивчення курсу «Основи правознавства» є необхідною запорукою виховання покоління громадян, здатних боротися за свої права цивілізованими, юридичними методами. Адже прагнення змінити                                                                                                                                                                                                                                                                                                            світ на краще так і залишиться прагненням, якщо зі шкільної лави не буде виховуватися правосвідомість та розвиватися право розуміння. Знання юриспруденції ( від латинського jurisprudenia – правознавство) сьогодні стало вимогою часу, щоденною необхідністю.

 

            Саме завдяки цьому курсу  у нашій школі закладаються в учнів засади правосвідомості   про систему об’єктивно існуючих державно-правових реалій; проводиться ознайомлення їх з основами теорії держави і права та формування в них уявлення про державно-правові реалії України; поглиблюються знання про виникнення, історичні типи та форми держави, історію розвитку української державності; формуються навички  діяти згідно з нормами права у конкретних життєвих ситуаціях; виховується впевненість у необхідності дотримання законів, непримиренність до протиправної поведінки; виробляються уміння аналізувати суспільно-політичні події, користуватися правовими актами, літературою з питань права.

 

Підтримую думку авторського колективу під керівництвом професора А. Капської щодо напрямків та форм правовиховної діяльності: індивідуальна робота; організація самовиховання, саморозвитку з соціального права; вияв і розвиток здібностей; диференційована робота з школярами [6].

 

               Основною метою  безперервного правового навчання і виховання в нашій школі є вироблення такої системи, яка б забезпечила не лише усунення правових недоліків, але і сприяла формуванню в учнів високої правової свідомості і культури, готовності своєю майбутньою працею активно сприяти вирішенню важливих соціально-економічних і політичних завдань, становленню і розвитку суспільства, побудови української правової держави .

 

Правова культура – основна частина духовної  культури особистості. Рівень її розвитку визначається рівнем впевненості цінності закону, дотриманням  правил поведінки    та недопустимості їх порушень.

 

Найперше завдання правового виховання — озброєння учнів знаннями законів, підвищення їх юридичної обізнаності, систематичне інформування їх про актуальні питання права. Правові знання є тим підґрунтям, на якому формується правова свідомість. Вони допомагають учням співвідносити свої вчинки і поведінку своїх товаришів не лише із загальновідомими моральними нормами, а й з вимогами законів, коригувати свою поведінку, змінювати її у правильному напрямі.

 

Значна частина школярів хоча й не знає конкретних правових норм, але не допускає правопорушень. Регулятором поведінки у цьому разі є дотримання норм моралі та звичаїв. Такі школярі не завдають шкоди іншим, не скоюють крадіжок та інших правопорушень, тому що керуються в конкретній ситуації певними моральними принципами.

 

Друге завдання — формування в учнів правової свідомості як сукупності правових уявлень, поглядів, переконань і почуттів, що визначають ставлення особистості до вимог законів, регулюють її поведінку в конкретній правовій ситуації.

 

«Становлення правової свідомості, — пише О.І. Вишневський, — один з основних напрямів формування громадянина. У сім'ї та в школі дитина повинна не тільки навчитися поважати закони, відстоювати свої права та свободи, але й поважати чужі, толерантно ставитись до чужих поглядів, шанувати права інших на самовираження, власні культурні цінності, вибір конфесій, участь у політичному житті тощо. Все це надзвичайно важлива сфера виховання, передусім з точки зору потреб державотворення».

 

Правові погляди мають бути засновані на загальних правових знаннях та уявленнях про

 

державу і право, про правові відносини між людьми, про конституційні права та обов'язки особистості. Важливо, щоб ці знання і уявлення правильно відображали певні правові норми, адже інакші правові погляди будуть хибними.

 

Одним із найважливіших компонентів правової свідомості є переконання — усвідомлення людиною істинності світоглядних та моральних понять та її особиста готовність діяти відповідно до цих правил і понять.

 

У процесі правового виховання дуже важливо виховувати в учнів вищі правові почуття, які б регулювали їх поведінку (відповідальність, справедливість та ін.), інакше головним регулятором її стануть прості емоції (гнів, страх тощо), які спричиняють ситуативну поведінку.

 

               Третє завдання — формування в учнів поваги до держави і права, розуміння необхідності дотримання вимог законів. Такі якості виховують, розкриваючи соціальну суть і роль держави та права. Виховання у школярів поваги до закону і правопорядку, переконаності в необхідності дотримання правових норм здійснюють через виховання поваги до правоохоронних органів, людей, які охороняють закони. Проте не слід залякувати учнів цими органами, бо вони не зможуть усвідомити, що закони                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                виконують не лише каральну функцію, а й захищають інтереси всього суспільства, кожного його члена.

 

Четверте завдання — вироблення в учнів навичок і умінь правомірної поведінки. Звичку і вміння дотримуватися вимог права і моралі слід розглядати як продукт свідомого ставлення учнів до визнання свого громадянського обов'язку, до дотримання правових норм. Як правомірна, так і неправомірна поведінка залежать від певних мотивів. Одні учні дотримуються правових норм унаслідок глибокої переконаності; другі — тільки тому, що побоюються можливого покарання; треті гарною поведінкою намагаються досягти своїх егоїстичних цілей; четверті — тому, що їхню поведінку контролюють; п'яті звикли виконувати правила співжиття. Звісно, педагог мусить знати, якими мотивами керується учень, виконуючи норми закону.

 

П'яте завдання — формування в учнів нетерпимого ставлення до правопорушень і злочинності, прагнення взяти посильну участь у боротьбі з цими негативними явищами, вміння протистояти негативним впливам. В юридичній літературі розглядають різні рівні активності особистості щодо вимог закону. Так, якщо вона просто дотримується правових норм, виявляється мінімальний рівень її активності, тому що їй слід лише уникати дій, заборонених законом. Якщо ж особистість виконує правові норми, вона виявляє більшу активність. Використовуючи правові норми, особистість виявляє найвищий ступінь активності. Третій рівень активності передбачає, щоб учні не лише сумлінно виконували свої обов'язки, а й вимагали цього від інших. Така позиція формуватиметься за умови залучення їх до діяльності, спрямованої на забезпечення дисципліни й порядку в школі та за її межами. Будь-яка спроба ізолювати дітей від негативного, замовчувати і приховувати від них недоліки нашого життя не виховує у них непримиренного ставлення до цих явищ, не мобілізує їх на боротьбу з цим злом, не виробляє імунітету проти його впливу.

 

Шосте завдання — подолання у правовій свідомості хибних уявлень, що сформувалися під впливом негативних явищ, життя. Специфічним недоліком правової свідомості окремих учнів є хибні уявлення про зміст правових норм. Вони визнають наявність низки заборон, але неправильно уявляють собі їх суть, наслідки невиконання. Багато з них упевнені, що за правопорушення відповідають лише дорослі, а неповнолітні нібито звільняються від такої відповідальності. Вони не переконані в дієвості положення, що «незнання закону не звільняє від відповідальності тих, хто його порушує», нерідко не вміють зіставляти свої дії та вчинки з вимогами права. Коли їм доводиться давати правову оцінку конкретному правопорушенню, виходять з власних уявлень про протиправне, що, як правило, ґрунтуються не на знаннях конкретних положень закону, а передусім на відомих їм нормах моралі. Такі недоліки правової свідомості — одна з причин вчинення правопорушень неповнолітніми.

 

 

 

 

 

Саме сьогодні, коли суспільство стоїть на шляху побудови правової держави, школа зобов’язана приділяти  провідну роль правовому вихованню підростаючого покоління. Перш за все,  приділяється увага   формуванню правової свідомості учнів.

 

При  цьому прагнемо, щоб об’єм знань і якість їх засвоєння повинні бути такими, щоб у школярів сформувались стійкі інтереси до права, вміння аналізувати оточуюче середовище з правової точки зору, розуміння великої ролі права,  правової орієнтації в сучасному житті. Конкретні знання правових норм  дуже важливі. Вони повинні обумовлювати розуміння духу законів, принципів права .

 

               Значна увага приділяється вивченню положень Конституції України, а саме розділові Основного  Закону, присвяченому правам, свободам та обов’язкам людини і громадянина. Бо саме знання і виконання відповідних норм Конституції безпосередньо сприяють формуванню повноправного, свідомого  Громадянина. У школі постійно діє  стенд “ Знаймо  і виконуймо свої права та обов’язки; проходить правовий всеобуч “Права дитини ” , проводяться години спілкування «Закони всім потрібно знать»  ,бесіди «Дорогами закону» , юридичні ігри «У світі права» ,учні займаються дослідницькою роботою.

 

               Сучасний учень швидко  реагує на порушення його  прав – йому  стає важко спілкуватися з однолітками і дорослими ( поводиться брутально, блазнює, замикається в собі);  його  турбує особиста безпека і любов до себе;  часто буває в поганому настрої; може втекти з дому; може приймати наркотики та алкоголь; може вдатися до  суїциду. Більш детально вивчити права та обов’язки учнів  дають можливість виховні заходи «Ти людина, значить маєш права» ,»Відповідальність неминуча».

 

               Учні самостійно створюють «скарбничку правовика»,в яку вміщують законодавчі документи, їх переліки,крилаті вирази,зразки анкет, власно розроблені цікаві завдання.

 

Важковиховуваність школярів – складне соціальне та педагогічне явище. Його подолання вимагає ефективної системи превентивного виховання учнівської молоді. Система превентивного характеру спрямована на попередження відхилень у поведінці школярів і на запобігання розвитку різних форм їхньої асоціальної, аморальної поведінки.

 

               Тому одним із основних  завдань правової освіти лишається профілактика правопорушень. Саме в процесі вивчення правових норм  учням   належить усвідомити зміст і міру своєї відповідальності за здійснені дії, заборонені мораллю,  а також правом. При проведенні профілактичної роботи максимально враховуються індивідуально – психологічні особливості учнів, умови їх сімейного виховання, мікро соціальне оточення, вікові  можливості учнів, логіка мислення  правового регулювання суспільних відносин, прав і обов’язків  відповідальності особистості. В школі проводиться ряд заходів превентивного характеру, спрямованих на попередження, подолання відхилень у поведінці школярів і запобігання розвитку різних форм  їх асоціальної, аморальної поведінки, а саме :

 

  • Правопорушень ( схильності до агресій, крадіжок, брехні та інших вад,що можуть привести до кримінальних дій);

 

  • Екологічної брутальності та егоцентризму(ставлення до всього, що оточує як до засобу і сировини для задоволення власних примітивних потреб)                              

 

  • важких психологічних та психічних станів з наслідками ( депресії та суїциду, акцентуації та загострення психопатичних тенденцій);

 

  • Статевих порушень та їх наслідків ( статевої розпусти, венеричних хвороб та СНІДу, статевого насильства).

    З метою превентивного виховання  включено  в загально шкільний план і  постійно проводяться  наступні заходи: “Наркоманія – ти – закон”, “Це небезпечно. Чому ?”, “Про шкідливість нікотину та алкоголю ”, “Дорога в безодню ”.

       

     

    Постійно діючим  стало  обговорення публікацій з періодичної преси на задану тематику, виставка та огляд літератури, виставка - конкурс учнівських та батьківських плакатів та малюнків, анкетування  серед школярів, перегляд фільмів.  Шкільна газета «Слово» публікує виступи членів клубу «Юний правознавець», а також висвітлюють проведення правоосвітніх заходів. В газеті наявні  постійними рубриками: «Юридична консультація», «Правовий всеобуч», «Правова освіта», «Закон і ми». Саме це дає можливість кожній дитині  стати дійовим учасником даної ситуації, побувати у ролі головного актора.

    Не менш важливу  ланку  правової  роботи виконує дирекція школи. Саме на нарадах при директору аналізується не тільки стан відвідування,  успішності та порушень норм поведінки школярів, але й найбільш резонансні події, що відбулися в регіоні. Дирекція школи контролює результати роботи класних керівників, органів учнівського самоврядування, керівників гуртків, батьківського активу, медичного персоналу.

           Традиційною справою правового виховання школярів   стала організація зустрічей з лікарями місцевої амбулаторії  “Здоровий спосіб життя в підлітковому віці”, що дає можливість з’ясувати  роль шкідливого впливу  алкоголю, наркоманії, проституції  на здоров’я дитини  з  точки зору сучасної медицини.

    Значну роль у  правовому вихованні відіграє організація  спільної роботи з правоохоронними органами. Постійні години спілкування з дільничним інспектором   дають свої результати –  надійний гарант  запобігання правопорушень серед неповнолітніх.

            Правова освіта батьків, як  важлива  умова  правового  самовиховання  і виховання їх дітей є невід’ємною  складовою   всієї системи   педагогічного всеобучу батьків.

           Педагогічний всеобуч батьківської громадськості направлений на педагогізацію  виховної ситуації в сім’ї, демократизацію  особистості дитини, гуманізацію відносин між батьками, батьками та дітьми, формування у батьків інтересу до виховання дітей, допомогу школи сім’ї у пошуку і виборі найбільш раціональних засобів і прийомів виховання , нових технологій  виховного процесу в сім’ї, залучення батьків до активного співробітництва  з учнями.

           Програма правового всеобучу батьків  висвітлює  такі важливі проблеми:

 

  1. Дитина в сім’ї

  2. Спілкування батьків і дітей

  3. Спільна діяльність батьків та дітей

  4. Законодавство України про сім’ю та дитинство.

    Батьки постійно долучаються до позакласної роботи.

    Значна увага приділяється викладанню курсу валеології при вивченні розділів « Профілактика куріння тютюну і зловживання алкоголем; « СНІД –  основні  проблеми та шляхи запобігання захворюванню». Під час проведення уроків валеології вчитель аргументовано розвінчує уявлення учнів про ознаки дорослості, підкреслює їх негативний вплив на організм людини, створюючи проблемні ситуації.

    В учнів молодших класів вчителі виховують культуру поведінки у громадських місцях, вивчають правила дорожнього руху, права та обов’язки  дитини.

                      Відповідно до наказу по школі діє рада профілактики  правопорушень. На засіданнях ради заслуховуються звіти класних керівників, учнів, що здійснюють правопорушення. Радою профілактики ведеться і поповнюється внутрішкільний  облік дітей схильних до правопорушень; підтримується тісний зв’язок з органами місцевого самоуправління, кримінальною міліцією. Це дає свої результати -  учні не стоять на обліку в дитячій кімнаті міліції. Серед них немає таких, які вживають  алкогольні напої, наркотики. Але і на далі залишається  «група ризику» учні схильні до куріння та пиятики. Це в основному учні з неблагополучних сімей.

    У школірозробленочітку систему учнівськогосамоврядування «Сила знань». Світлички, що об’єднанні у «Крону добрих справ», організовують шкільне життя, а саме:

     

     

 

  • Світличка «Дзвін» інформує учнівський, батьківський колективи про події шкільного життя, видає листи-подяки батькам за зразкове виховання учнів, заслуховує  порушників дисципліни, невстигаючих учнів;

  • Світличка  «Повір у себе» регулює відносини  конфліктних дітей, надає можливість стверджуватися дитині як особистості.

     Світлички постійно звітують на загально шкільних лінійках.

    Забезпечити формування правової культури засобами самої лише навчальної роботи практично неможливо. Тему “Права людини” бажано закріпити формою позакласної навчальної або виховної роботи. Це допоможе розвинути у майбутніх громадян України почуття людської гідності, усвідомити своє місце в суспільстві, закріпити набуті знання про права людини та можливості їх реалізації, зрозуміти взаємозв’язок реалізації прав людини із суспільною системою в якій вона живе, виховати повагу до прав та основних свобод людини.

    Головне завдання з позакласної навчальної та виховної роботи – набути вміння аналізувати сучасні події; виробити особисту точку зору та переконання у необхідності побудови правової держави, дотримання принципів верховенства права; вміти аргументовано та логічно, толерантно вести правову дискусію, спираючись на отримані знання, стверджуючи людські гідності; виховати інтерес, пізнавальну активність до правової громадської діяльності.

    Проводячи виховну роботу з проблем прав людини  враховуємо добровільність, бажання, зацікавленість, що має викликати та чи інша форма роботи. Важливе значення має принцип співпраці, взаємодовіри, учнівської самостійності.

    Досить важливою є колективна творчість (планування, організація оформлення).

    Основними формами проведення  правового виховання є бесіди, диспути, дискусії, правові вікторини, конференції, сюжетно-рольові ігри, розбір юридичних казусів та ситуацій, тренінги, філософський стіл, «сократівська бесіда», КВК,  прес-конференції, бліц - турніри,  аналіз правової ситуації, теоретична конференція. правовий футбол.

    Поширена форма правового виховання у школі є диспут, який вирішує завдання – формування громадянської активності, вироблення переконань щодо дотримання принципів верховенства демократичного права, виховання самостійності, принциповості, вміння логічно висловлювати свою думку.  При проведені диспуту дотримуємося основної умови – аудиторія за віком та інтересами має бути однорідною. Мета диспуту полягає у  виявлені позицій його учасників,  роз’яснені   у ході проведення і обговорення  тієї чи іншої проблеми, пов’язаної  з порушенням прав людини, злочинів проти людства, економічних та соціальних  прав дитини тощо.

    Під час проведення диспуту  прагнемо, щоб тема диспуту звучала проблематично, гостро – “Що означає бути людиною?”, “Війна і право на життя”, “Про що ти хотів би посперечатися з однокласниками?”.  Ніколи  не вимагаємо від учнів згоди з думками інших, навіть якщо вони правильні – кожен має право на свою точку зору; головне – пробудити  пізнавальну активність, потребу мислити, працювати над собою.

    Досить цікавою за змістом та організаційною формою є “сократівська бесіда”. Для цієї форми роботи надзвичайно важливий зовнішній антураж: музичне оформлення, ілюстрації, репродукції, слайди. Від організатора вимагається створення атмосфери конструктивно-ділового обговорення.

     Величезне значення у школі приділяється фізкультурно-оздоровчій роботі. Вона спрямована на зміцнення здоров’я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей учня з метою гармонійного розвитку особистості та навичок активної  життєдіяльності. Така пропаганда здорового способу життя серед школярів сприяє зменшенню кількості правопорушників у школі.  Схвальний відгук отримують слідуючи заходи – “Нумо,

    хлопці”, “Як би ти жив,  якби міг жити, як хочеться?”, “Шкідливі звички чи життя собі на втіху”, “Дивись не забудь – людиною будь”.

           Ефективною підсумковою формою правового всеобучу учнів є проведення  тижня правових знань . Зокрема, слід відмітити, що практикується проведення тижня правових знань з використанням інформаційних технологій. Найбільш ефективними формами роботи, що доведено практикою, є інтерактивна взаємодія учасників навчально – виховного процесу. Так, під час проведення Тижня правових знань напрацьовано систему подачі інформаційно- комунікаційних заходів, що активізують пізнавальну діяльність, збуджують інтерес до вивчення предмета та набуття практичних навичок, стимулюють до проблемно – пошукової діяльності. Мінімум затрат учнівського часу(оскільки матеріали по проведенню тижня заздалегідь підготовленні ініціативною групою творчих вчителів) дає максимальний результат, не перевантажуючи додатковою підготовкою школярів. Ділимося досвідом з проведення таких заходів під час тижня правових знань:

    -Правовий брейн – ринг (додаток 1);

    - Казки вивчай, порушень прав не допускай(додаток 2);

    - Правова вікторина(додаток 3);

    - Правовий квест (додаток 4);

    - Учнівський проект «Мої права» (додаток 5).

    Спробуй використати дані заходи під час проведення тижня правових знань - і ти побачиш, як зміниться світ і люди, що тебе оточують.

    Пропонована система з питань  правової освіти нашої школи – це тільки один із кроків у цьому напрямку. В першу чергу, кожен повинен усвідомити , що в правовій державі – все це  для людини. І, як зазначено в Конституції «людина, її життя й здоров’я , честь і гідність є найвищою соціальною цінністю».

    У всіх нас є спільна мета – наші діти повинні виростати вільними громадянами вільної України. І яким буде завтра наш український народ, якою буде наша правова держава, залежить від нас: політиків, учителів, лікарів... Від кожного! Лише разом ми створимо націю, толерантну до людей  різних релігій, політичних поглядів, культур, ментальності, - українців з генетичною властивою їм європейськістю, які б пишалися своєю Батьківщиною.

    Для того, щоб досягнути вищевказаної мети, я закликаю вас, у цей нелегкий час, жити за заповідями Матері Терези:

 

  • Так люди нерозумні, не послідовні й егоїстичні. І все ж люби їх!

  • Якщо ти робиш добро, люди звинуватять тебе в таємній корисливості і себелюбстві. І все ж твори добро!

  • Якщо тебе супроводжує успіх, ти наживаєш уявних і справжніх ворогів. І все ж будь успішним!

  • Добро, зроблене тобою, завтра ж забудуть. І все ж твори його!

  • Щирість і відкритість зроблять тебе уразливим. І все ж будь щирим і відкритим!

  • Те, що ти будував роками, може зруйнуватися в одну мить. І все ж будуй!

  • Люди потребують допомоги, але ж вони стануть дорікати тобі за неї. І все ж допомагай людям!

 

Віддай світу найкраще, що маєш, і натомість одержиш жорстокий удар. І все ж віддай світу найкраще, що в тебе є!

 

Список використаної літератури

 

 

 

1.         Конституція України.

 

2.         Конвенція прав дитини.

 

3.         Загальна декларація прав людини.

 

4.         Міжнародний пакт про економічні, соціальні й культурні права.

 

5.         Міжнародний пакт про цивільні й політичні права.

 

6.         Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навч. Посібник(Упорядники А.Г. Слюсаренко, М.В. Томенко). –К., 2001

 

7.         Жидков О.А. История государства и права Древнего Востока.- М., 1983.

 

8.         В. Семенов. Ф. Шульженко  Формування ідеї громадянського суспільства та правової держави в західноєвропейській філософії ХVІІ- ХVІІІ ст..-К.. 1995.

 

9.         Трофанчук Г. Л. «Історія вчень про державу та право»: Навчальний посібник для дистанційного навчання. – К,: Ун-т «Україна»

 

10.       Шульженко Ф.П., Наум М.Ю.  історія вчень про державу і право. Курс лекцій.- К.,1997.

 

11.       Шульженко Ф.П., Андрусяк Т. Г. Історія політичних і правових вчень.-К., 2003.

 

12.       Віктор Осетинський . Введення у концепцію прав людини. – За матеріалами Вищого Міжнародного курсу Захисту Прав Людини, Гельсінська Фундація Прав Людини(Варшава. Польща).

 

13.       Марек Новицький . Що таке права людини.- За матеріалами Вищого Міжнародного Курсу Захисту Прав Людини, Гельсінська Фундація Прав Людини(Варшава. Польща).

 

14.       Посібник з навчання правам людини за участі молоді «Компас» -www.eycb.coe.int/compass/contens.

 

15.       Скакун О.Ф. Теорія держави і права    http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/34/57/

 

16.       Підручники із всесвітньої історії для загальноосвітніх шкіл:

 

-Історія стародавнього світу   Шалагінов Б.Б., Шалагінова О.І. 6кл. Педагогічна преса   2006.

 

- Історія середніх віків   Крижанівський О.П., Хірна О.О. 7 кл. Наш час,  Оріана  Нова  2007.

 

- Всесвітня історія. Новий час (XV-XVIII ст.)  Гісем О.В., Мартинюк О.О. 8 кл.Ранок   2008.

 

-Всесвітня історія  Бердичевський Я.М., Щупак І.Я., Морозова Л.В.  9кл. Прем’єр 2009.

 

- Всесвітня історія  Ладиченко Т.В. 10кл.  А.С.К.  2007.

 

- Всесвітня історія  Бердичевський Я.М. та ін.11кл. Прем¢єр  2003

 

17. Підручники по правознавству для загальноосвітніх шкіл:

 

      -Правознавство. Практичний курс   Пометун О.І., Ремех Т.О 9кл. Літера ЛТД  2009.

 

     - Права людини  Пометун О.І., Ремех Т.О., Сущенко І.        10-11          А.С.К.        2006.

 

 

 

Павлунь Лариса Олексіївна,

директор

Тростянецької

ЗОШ І-ІІ ступенів

АДРЕСА ШКОЛИ 

вул.Центральна, 52,

с.Тростянець

Дубенського  району

 Рівненської області